Виступ Віктора Медведчука, голови Політради «Опозиційної платформи – За життя», на всеукраїнському об'єднавчому з'їзді партії

Шановні друзі! Шановні колеги!

Сьогодні знаковий день для нашої партії. Він ще знаменний тим, що ми наш з'їзд, який впливатиме на долю нашої країни, проводимо у день великого православного свята – Вознесіння Господнього. (Оплески.) Свята, яке відзначається на 40-й день, у четвер 6-го тижня після Пасхи, знаменує собою Вознесіння Господа на небо після закінчення земного служіння. Земне служіння залишається за нами. Ми маємо його продовжити. І в цей день ми починаємо реалізовувати програму, яка означатиме наш шлях до перемоги, наш шлях, який вийде на фінішну пряму 21 липня. Ми зобов'язані принести мир в Україну. Ми зобов'язані врегулювати ситуацію на Сході країни, припинити бойові дії.

Наш план, прийнятий у цьому приміщенні, на з'їзді нашої партії 29 січня, втілюється у життя. І я хочу доповісти сьогодні вам те, що ви і так добре знаєте, що мирний план-концепція, затверджений нашою партією, підтримано. І щодо нього виражено згоду обговорювати і домовлятися і в Донецьку, і в Луганську, і в Москві. Відповідь залишається за Києвом. Але цю відповідь ми не отримали від кліки Порошенка, якому не потрібен був мир на Донбасі, йому потрібна була війна. Йому не потрібні були люди Донбасу, тому що вони ніколи не проголосували б за нього. Ми цю відповідь не отримали і від пана Зеленського і його команди. Ми чуємо різні заяви, відмовки, дешевий популізм, не більше. Ми зобов'язані реалізувати цей мирний план. І цей мирний план залежатиме в тому числі і від того, яким складом і в якій кількості ми прийдемо в парламент, отримавши довіру наших громадян. Тому що ми повинні дати відповідь Донецьку, Луганську і Москві в питанні того, що мирний план виконання Мінських угод – це те, що ми обов'язково зробимо і обов'язково реалізуємо. (Оплески.)

Шановні друзі, я хочу вам нагадати, говорячи про нову команду Зеленського, його інавгураційну промову – дійсно гарну, дійсно талановиту і дуже добре, на високому творчому рівні викладену. Ви пам'ятаєте в частині про мир? Він готовий заради миру на все – втрату рейтингів, посади. На все. Я згадую ці кадри, коли після цих слів депутати нашої фракції піднялися і аплодували стоячи разом з ще половиною залу. Друга половина залу завмерла. Як мумії, сиділи у ложі уряду, очолюваного двома вчорашніми героями – Гройманом та Яценюком, – члени так званого уряду, який ніяк не може піти. Вони опустили голови і поникли їхні погляди. Але тут після артистичної паузи пана Зеленського прозвучали слова: «Але ж не ціною здачі територій». Скажіть, а хто збирався здавати території? Чийого авторства цей абсурд, цей популізм, який зашкалює своєю дешевизною? І треба було бачити цю ложу і цих мумій, які ніби воскресли, піднеслися духом, почали бурхливо аплодувати... Це що? Це ще одна відмовка. Це ще одне хибне сприйняття миру на Донбасі. А ми зобов'язані принести мир в країну, це повернення людей, це повернення Донбасу в Україну, а України на Донбас. І це наша головна стратегічна задача. Ми повинні змінити радикально економічний курс нашої країни. Ми повинні переглянути кабальні умови, які опустили нашу економіку і соціальну сферу нижче плінтуса: умови договору про зону вільної торгівлі з ЄС, умови вступу України до Світової організації торгівлі. Ми повинні відновити відносини з Росією і країнами СНД. Ми повинні покінчити з монополією великого бізнесу в економіці України. Ми повинні відновити транзитний потенціал. Ми зобов'язані змінити податкову систему оподаткування малого і середнього бізнесу. Ми повинні зробити економіку країни, яка б слугувала мостом між Заходом і Сходом. Це головне завдання в питаннях економіки і соціальної сфери.

Наші вороги. Наші вороги – це ті процеси, які відбуваються в нашому суспільстві. Наші вороги – це деградація, це деіндустріалізація, це деінтелектуалізація. Тільки кілька кричущих фактів щодо деградації. Площа нашої країни колись становила 603 тис. км2. Сьогодні контрольованими залишаються 550. Наша країна – це країна з населенням колись 52 млн осіб. А скільки сьогодні? 38? 35? 30? А хто взагалі знає? Не знає ніхто – ні влада, ні люди.

Валовий внутрішній продукт. За підсумками 2018 року ми вийшли (ви вдумайтеся в цифру!) на 63% ВВП 1990 року, останнього року УРСР у складі СРСР. 63%! Цей бар'єр подолано усіма колишніми радянськими республіками, а сьогодні незалежними суверенними державами на початку 2000-х років. А ми пасемо задніх  – десь там в кінці цього ряду.

Деінтелектуалізація. З одного боку, це відтік мізків – наукових кадрів, інженерно-технічного персоналу – з таких високотехнологічних галузей, як авіаційна, оборонна, ракетно-космічна, приладобудування, суднобудування і багато інших. А з іншого боку, недолуга система освіти, фактично знищена система професійно-технічної підготовки кадрів. Деінтелектуалізація – це сьогодні шкідливі закони, ворожі стосовно країни і народу, такі закони, як закон про освіту, закон про дискримінацію російської та інших мов національних меншин, закон про люстрацію, закон про декомунізацію. Ми повинні відновити символи Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Ми повинні були це зробити за ветеранів. Ми зобов'язані це зробити для українського народу.

Деіндустріалізація. За останні роки закриті десятки тисяч підприємств. Мільйони наших громадян опинилися на вулиці в пошуках роботи, як в межах країни, так і по всьому світу. Всі ці процеси повинні бути завершені. Ми повинні покінчити з цими процесами в нашому суспільстві і в нашій державі. (Оплески.) І коли ми говоримо про об'єднання, а це головна стратегічна мета нашої партії, нагадую, з листопада 2018 року, коли ми прийняли рішення брати участь спочатку в президентській, а потім у парламентській кампанії, ми говорили про те, що ми об'єднуємо сили, і ми об'єднали. Сьогодні стоїть стратегічна задача перед нами, перед нашою командою і партією: ми повинні об'єднати країну для того, щоб зупинити процес падіння в безодню нашої країни. Ми повинні зупинити розпад країни, який, на жаль, після розмов про розкол (оплески) перетворився на реальність. Ми повинні відновити територіальну цілісність нашої країни, і для цього ми зобов'язані об'єднатися. І коли команда Зеленського і сам Зеленський говорив, що він уже об'єднав країну, і в якості підтвердження цього висувається теза про 73%, які підтримали його, то це не зовсім так. Більш того, це не так. Не можна об'єднатися у боротьбі проти. Об'єднуватися можна лише у боротьбі за. А ті 73%, які проголосували за нього, заслужено проголосували за нього, – це голоси проти злочинної команди, злочинної зграї Порошенка, а це різні речі. (Оплески.) Ми вважаємо, що об'єднати країну можна, виходячи з формули, яка належить нашій партії, яка викладена в її програмі, – Формули національного успіху, формули «зшивання» країни. Це формула, коли питання спірні, питання, що викликають різні оцінки, повинні бути винесені в чисельник – це віра, це мова, це історія. А у знаменнику, для приведення до спільного знаменника, повинні бути рівень життя наших людей, його підвищення, підвищення добробуту і сумлінне управління країною. Це те головне, при якому ми можемо привести до спільного знаменника, об'єднавши країну, об'єднавши людей, об'єднавши політичні сили. Якщо ми цього не зробимо, то може статися те, що передбачав колись, 1000 років тому, великий князь київський Ярослав Мудрий: «Якщо ви будете у ненависті жити, у чварах, у сварках – погубите себе і землю своїх батьків і дідів». Ми не повинні цього допустити. І ми цього не допустимо! (Оплески.)

Наша команда будуватиме успішну країну. Ми готові, і ми це можемо і зобов'язані зробити. І, закінчуючи свій виступ, я хочу знову повернутися до того знакового дня, який є сьогодні, дня, коли ми проводимо наш з'їзд. Ще в цей день Вознесіння Господнього люди зазвичай звертаються до Господа із проханням про щедрий майбутній врожай. Я хочу, щоб ми всі в душі, у своїх молитвах, звертаючись до Господа, попросили про щедрий врожай для нашої країни, для нашої держави, головне – для наших людей 21 липня 2019 року. Дякую!

Опубликовано: 6 червня 2019